дисгармоніювати

-ю́є і дисгармонува́ти, -у́є, недок.

1) муз. Перебувати в дисгармонії, порушувати гармонію.

2) перен. Бути в незгоді, в розладі, не виявляти узгодження, відповідності з чим-небудь.